Словарь української мови (1924)/поплакатися
◀ поплакати | Словарь української мови П поплакатися |
поплатити ▶ |
|
Поплака́тися, ка́юся, єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплакайся, а од мене нещасної повік не цурайся. Грин. III. 391.