Словарь української мови (1924)/поплазувати
| ◀ поплазка | Словарь української мови П поплазувати |
поплакати ▶ |
|
Поплазува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мир. Пов. I. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.