Словарь української мови (1924)/попихачний
| ◀ попихач | Словарь української мови П попихачний |
попихкати ▶ |
|
Попи́хачний, а, е. Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло. К. Дз. 157.