Словарь української мови (1924)/попильнувати

by Борис Грінченко

◀ попик

Словарь української мови Борис Грінченко П попильнувати

попини ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попильнува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Позаботиться, постараться. Попильнуй під старість дому. Котл. Од. 492. 2) Постеречь, присмотрѣть, наблюсть; бодрствовать нѣкоторое время. Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати. Єв. Мр. XIV. 37.