Словарь української мови (1924)/попизитися

by Борис Грінченко

◀ попивкати

Словарь української мови Борис Грінченко П попизитися

попик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попи́зитися, жуся, зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — „Пизи та заспи“. — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш. Богод. у.