Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попивати
Берлін: Українське слово, 1924

Попива́ти, ва́ю, єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. АД. II. 6. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває. АД. I. 85.