Словарь української мови (1924)/поперечка

by Борис Грінченко

◀ поперечісуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П поперечка

поперечний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попере́чка, ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.