Словарь української мови (1924)/поперечитися
◀ поперецінювати | Словарь української мови П поперечитися |
поперечитувати ▶ |
|
Попере́читися, чуся, чишся, гл. Поспорить. Мої мама… поперечили сі з татом… Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.