Словарь української мови (1924)/поперечитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперечитися
Берлін: Українське слово, 1924

Попере́читися, чуся, чишся, гл. Поспорить. Мої мама… поперечили сі з татом… Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.