Словарь української мови (1924)/попередзвонювати
◀ попередень | Словарь української мови П попередзвонювати |
попередивлятися ▶ |
|
Попередзво́нювати, нюю, єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
◀ попередень | Словарь української мови Борис Грінченко П попередзвонювати |
попередивлятися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попередзвонювати
Борис Грінченко
1924
Попередзво́нювати, нюю, єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).