Словарь української мови (1924)/поперебріхувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперебріхувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поперебрі́хувати, хую, єш, гл. Переврать (многое). Вона зроду не скаже так, як чула од людей, а все поперебріхує. Харьк. у.