Словарь української мови (1924)/попаски
◀ попасішникувати | Словарь української мови П попаски |
попаскудити ▶ |
|
По́паски, нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці… роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.