Словарь української мови (1924)/попарувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попарувати
Берлін: Українське слово, 1924

Попарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Спарить нѣсколько паръ. 2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток. К. Досв. 109.