Словарь української мови (1924)/попанувати
| ◀ попантрувати | Словарь української мови П попанувати |
попанькатися ▶ |
|
Попанува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Погосподствовать, поцарствовать, побыть бариномъ. І над нашим ще народом ще хоть трохи попануй. Котл. Од. 494. Як би тобі довелося в нас попанувати. Шевч. 453. 2) Поблагопріятствовать, подѣйствовать. Тепер весна попанувала на ярину. НВолын. у.