Словарь української мови (1924)/попайдити
| ◀ попадя | Словарь української мови П попайдити |
попакостити ▶ |
|
Попайди́ти, ди́ть, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
| ◀ попадя | Словарь української мови Борис Грінченко П попайдити |
попакостити ▶ |
|
Словарь української мови — П
попайдити
Борис Грінченко
1924
Попайди́ти, ди́ть, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.