Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попадиця
Берлін: Українське слово, 1924

Попади́ця, ці, ж. Та, которая попалась? Молодице моя, попадице моя, попади ти мені, — буде добре тобі. Чуб. IV. 517.