Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попадати
Берлін: Українське слово, 1924

Попа́дати, даємо, єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.

Попада́ти, да́ю, єш, сов. в. попа́сти, паду́, деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.