Словарь української мови (1924)/поодинокий
| ◀ поодз… | Словарь української мови П поодинокий |
поодинці ▶ |
|
Поодино́кий, а, е. 1) Отдѣльный. 2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою. КС. 1883. II. 466.
| ◀ поодз… | Словарь української мови Борис Грінченко П поодинокий |
поодинці ▶ |
|
Словарь української мови — П
поодинокий
Борис Грінченко
1924
Поодино́кий, а, е. 1) Отдѣльный. 2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою. КС. 1883. II. 466.