Словарь української мови (1924)/пообтирати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообтирати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообтира́ти, ра́ю, єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.