Словарь української мови (1924)/пообрізувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообрізувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообрі́зувати, зую, єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скоро вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. ЗОЮР. II. 15. Пообрізувала їй шкуру на руках. Чуб. II. 433.