Словарь української мови (1924)/пообрубувати
| ◀ пообростати | Словарь української мови П пообрубувати |
пообрушувати ▶ |
|
Пообру́бувати, бую, єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.
| ◀ пообростати | Словарь української мови Борис Грінченко П пообрубувати |
пообрушувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пообрубувати
Борис Грінченко
1924
Пообру́бувати, бую, єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.