Словарь української мови (1924)/пообплутувати
◀ пообплітати | Словарь української мови П пообплутувати |
пообпльовувати ▶ |
|
Пообплу́тувати, тую, єш, гл. Опутать (во множествѣ).
◀ пообплітати | Словарь української мови Борис Грінченко П пообплутувати |
пообпльовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пообплутувати
Борис Грінченко
1924
Пообплу́тувати, тую, єш, гл. Опутать (во множествѣ).