Словарь української мови (1924)/пообколупувати
| ◀ пообковувати | Словарь української мови П пообколупувати |
пообколупуватися ▶ |
|
Пообколу́пувати, пую, єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали. Васильк. у.
| ◀ пообковувати | Словарь української мови Борис Грінченко П пообколупувати |
пообколупуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пообколупувати
Борис Грінченко
1924
Пообколу́пувати, пую, єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали. Васильк. у.