Словарь української мови (1924)/пооббризькувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пооббризькувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пооббри́з(ь)кувати, кую, єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.