Словарь української мови (1924)/понука
| ◀ понуздати | Словарь української мови П понука |
понукнути ▶ |
|
Пону́ка, ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. Пону́ку да́ти. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
| ◀ понуздати | Словарь української мови Борис Грінченко П понука |
понукнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
понука
Борис Грінченко
1924
Пону́ка, ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. Пону́ку да́ти. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.