Словарь української мови (1924)/понудити
| ◀ поночліжник | Словарь української мови П понудити |
понуздати ▶ |
|
Понуди́ти, джу́, диш, гл. Истомить (многихъ). Ой ходила та блудила, діток понудила. Мет. 243.
| ◀ поночліжник | Словарь української мови Борис Грінченко П понудити |
понуздати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понудити
Борис Грінченко
1924
Понуди́ти, джу́, диш, гл. Истомить (многихъ). Ой ходила та блудила, діток понудила. Мет. 243.