Словарь української мови (1924)/поновити
◀ поновини | Словарь української мови П поновити |
поновлення ▶ |
|
Понови́ти, ся. См. Поновляти, ся.
◀ поновини | Словарь української мови Борис Грінченко П поновити |
поновлення ▶ |
|
Словарь української мови — П
поновити
Борис Грінченко
1924
Понови́ти, ся. См. Поновляти, ся.