Словарь української мови (1924)/поникнути
| ◀ пониклий | Словарь української мови П поникнути |
понити ▶ |
|
Пони́кнути. См. Поникати.
| ◀ пониклий | Словарь української мови Борис Грінченко П поникнути |
понити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поникнути
Борис Грінченко
1924
Пони́кнути. См. Поникати.