Словарь української мови (1924)/понеділкувати
◀ понеділкування | Словарь української мови П понеділкувати |
понеділок ▶ |
|
Понеді́лкувати, кую, єш, гл. 1) Придерживаться обычая понеді́лкування. См. Понеді́лкування 1. 2) Постить по понедѣльникамъ. Мкр. Н. 30. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку. Чуб. V. 21.