Словарь української мови (1924)/понаучувати
◀ понатягати | Словарь української мови П понаучувати |
понаучуватися ▶ |
|
Понау́чувати, чую, єш, гл. = Понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
◀ понатягати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаучувати |
понаучуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаучувати
Борис Грінченко
1924
Понау́чувати, чую, єш, гл. = Понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).