Словарь української мови (1924)/понатоплювати

by Борис Грінченко

◀ понатомлюватися

Словарь української мови Борис Грінченко П понатоплювати

понатоплюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понато́плювати, люю, єш, гл. То-же, что и натопи́ти, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Сумск. у. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого. Богод. у.