Словарь української мови (1924)/понатирати
◀ понатикати | Словарь української мови П понатирати |
понатиратися ▶ |
|
Понатира́ти, ра́ю, єш, гл. Натереть (во множествѣ).
◀ понатикати | Словарь української мови Борис Грінченко П понатирати |
понатиратися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понатирати
Борис Грінченко
1924
Понатира́ти, ра́ю, єш, гл. Натереть (во множествѣ).