Словарь української мови (1924)/понасторошуватися

by Борис Грінченко

◀ понасторошувати

Словарь української мови Борис Грінченко П понасторошуватися

понастромлювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понасторо́шуватися, шуємося, єтеся, гл. Наставиться, подняться. Квіточки, як зірочки, понасторошувались. Г. Барв. 73.