Словарь української мови (1924)/понаставляти
◀ понаставати | Словарь української мови П понаставляти |
понасталювати ▶ |
|
Понаставля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.