Словарь української мови (1924)/понаселяти
| ◀ понасалювати | Словарь української мови П понаселяти |
понасипати ▶ |
|
Понаселя́ти, ля́ю, єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.
| ◀ понасалювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаселяти |
понасипати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаселяти
Борис Грінченко
1924
Понаселя́ти, ля́ю, єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.