Словарь української мови (1924)/понапрядати

by Борис Грінченко

◀ понапружуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П понапрядати

понапувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понапряда́ти, да́ю, єш, гл. Напрясть (во множествѣ). Г. Барв. 330. Тонкого сувій полотна мати для неї задержала, а то вже все вона понапрядала. Г. Барв. 208.