Словарь української мови (1924)/понапридбовувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понапридбовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понапридбо́вувати, вую, єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.