Словарь української мови (1924)/понаполіскувати
| ◀ понапоганювати | Словарь української мови П понаполіскувати |
понапорошувати ▶ |
|
Понаполі́скувати, кую, єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
| ◀ понапоганювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаполіскувати |
понапорошувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаполіскувати
Борис Грінченко
1924
Понаполі́скувати, кую, єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).