Словарь української мови (1924)/понаповняти
| ◀ понаповнювати | Словарь української мови П понаповняти |
понапоганювати ▶ |
|
Понаповня́ти, ня́ю, єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.
| ◀ понаповнювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаповняти |
понапоганювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаповняти
Борис Грінченко
1924
Понаповня́ти, ня́ю, єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.