Словарь української мови (1924)/понаплітати
◀ понапліскувати | Словарь української мови П понаплітати |
понаплоджувати ▶ |
|
Понапліта́ти, та́ю, єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
◀ понапліскувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаплітати |
понаплоджувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаплітати
Борис Грінченко
1924
Понапліта́ти, та́ю, єш, гл. Наплесть (во множествѣ).