Словарь української мови (1924)/понаписувати
| ◀ понапинатися | Словарь української мови П понаписувати |
понапікати ▶ |
|
Понапи́сувати, сую, єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
| ◀ понапинатися | Словарь української мови Борис Грінченко П понаписувати |
понапікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаписувати
Борис Грінченко
1924
Понапи́сувати, сую, єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.