Словарь української мови (1924)/понапечатувати
| ◀ понапетльовувати | Словарь української мови П понапечатувати |
понапиватися ▶ |
|
Понапеча́тувати, тую, єш, гл. Напечатать (во множествѣ). По їхньому понапечатувано. О. 1862. IX. 65.
| ◀ понапетльовувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понапечатувати |
понапиватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понапечатувати
Борис Грінченко
1924
Понапеча́тувати, тую, єш, гл. Напечатать (во множествѣ). По їхньому понапечатувано. О. 1862. IX. 65.