Словарь української мови (1924)/понапалювати
| ◀ понапаковувати | Словарь української мови П понапалювати |
понапасати ▶ |
|
Понапа́лювати, люю, єш, гл. 1) Натопить (во многихъ печахъ). 2) Нажечь (во множествѣ).
| ◀ понапаковувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понапалювати |
понапасати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понапалювати
Борис Грінченко
1924
Понапа́лювати, люю, єш, гл. 1) Натопить (во многихъ печахъ). 2) Нажечь (во множествѣ).