Словарь української мови (1924)/понамочувати
| ◀ понамордовуватися | Словарь української мови П понамочувати |
понамощувати ▶ |
|
Понамо́чувати, чую, єш, гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй. Васильк. у.