Словарь української мови (1924)/понамерзати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понамерзати
Берлін: Українське слово, 1924

Понамерза́ти, за́ємо, єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ. безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.