Словарь української мови (1924)/понамазувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понамазувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понама́зувати, зую, єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. I. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.