Словарь української мови (1924)/поналускувати
| ◀ поналуплювати | Словарь української мови П поналускувати |
поналягати ▶ |
|
Поналу́скувати, кую, єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.
| ◀ поналуплювати | Словарь української мови Борис Грінченко П поналускувати |
поналягати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поналускувати
Борис Грінченко
1924
Поналу́скувати, кую, єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.