Словарь української мови (1924)/поналузувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поналузувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поналу́зувати, зую, єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте. Пирятин. у.