Словарь української мови (1924)/поналивати

by Борис Грінченко

◀ поналежуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П поналивати

поналигувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поналива́ти, ва́ю, єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.