Словарь української мови (1924)/понакошувати
◀ понакочувати | Словарь української мови П понакошувати |
понакрадати ▶ |
|
Понако́шувати, шую, єш, гл. Накосить (во множествѣ).
◀ понакочувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понакошувати |
понакрадати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понакошувати
Борис Грінченко
1924
Понако́шувати, шую, єш, гл. Накосить (во множествѣ).