Словарь української мови (1924)/понакапощувати
◀ понаказувати | Словарь української мови П понакапощувати |
понакарбовувати ▶ |
|
Понака́пощувати, щую, єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
◀ понаказувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понакапощувати |
понакарбовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понакапощувати
Борис Грінченко
1924
Понака́пощувати, щую, єш, гл. Напакостить (во множествѣ).